18.01.2019 / 17:50

Як фізика і політика впливають на платіжки за газ

У жовтні споживачі природного газу отримали в рахунках за газ об’єм спожитого палива, приведений до стандартних умов. Чому коригувати об’єми газу в залежності від сезону – це нормальна європейська практика, та на підставі чого це відбувається
Як фізика і політика впливають на платіжки за газ

З жовтня постачальники по­бутових споживачів газу роз­почали приводити об’єми спожитого газу до стандартних умов. Це означає, що спожи­вачі платитимуть менше в те­плі місяці і більше – в холодні.В залежності від місяця, роз­ташування лічильника та міс­ця проживання споживача об’єми газу у платіжках будуть коригуватися відповідним кое­фіцієнтом. Тобто у спеку буде застосовуватись понижуючий коефіцієнт, а в холод – підви­щуючий.

Що це за стандартні умови?

Ми щодня спостерігаємо за стисканням чи розширенням газу. Наприклад, коли йдемо за питною водою з пластиковим бутлем. Особливо це поміт­но взимку. Коли ми виходимо з теплого під’їзду на вулицю, пластикова ємність починає стискатися. Повітря всередині пляшки зменшується в обсязі. І навпаки, влітку пластикову ємність трохи роздуває, і коли ми відкручуємо кришку, то чу­ємо, як розширене повітря ви­ходить з пляшки.

Так само температура впли­ває на об’єм газу, який над­ходить до споживача по газо­проводах в різні пори року. Він також стискається взимку і роз­ширюється влітку. Тому, щоб правильно порахувати обсяг спожитого газу, його потрібно приводити до єдиних для всіх, стандартних умов.

В Україні стандартними умо­вами вважаються 20 градусів за Цельсієм та 760 мм ртутного стовпчика. В країнах Європи, наприклад, цей показник скла­дає 0 градусів за Цельсієм.

На яких підставах перед­бачене приведення газу до стандартних умов?

У жовтні 2015 року вступив в дію Закон «Про ринок природ­ного газу». У першому розділі чітко визначено, що природ­ний газ є товарною продук-цією, «що перебуває у газопо­дібному стані за стандартних умов».

В Кодексі газорозподільних систем визначено, що «об’єм газу в точках комерційного об­ліку має бути приведений до стандартних умов».

Так само типовий договір на розподіл природного газу визначає розрахунковою оди­ницею «розподіленого та спо­житого природного газу один м куб. природного газу, приве­дений до стандартних умов, ви­значених в Кодексі газорозпо­дільних систем». Цей документ затверджений постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 року і його текст не може бути змінено.

В Правилах постачання при­родного газу береться та сама розрахункова одиниця. Вони також затверджені постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 року.

НКРЕКП вважає, що витрати з приведення обсягів газу до стандартних умов враховані у тарифі на розподіл газу, однак це не так.

Чому НКРЕКП нама­гається заборонити виставляти рахунки з приведенням газу до стандартних умов?

Норми приведення до стан­дартних умов містяться в тексті Кодексу газотранспортної сис­теми, газорозподільних систем, типовому договорі про розпо­діл природного газу. Ці докумен­ти затверджені самою НКРЕКП.

Зараз Регулятор, всупереч своїм попереднім рішенням, намагається заборонити ви­ставляти рахунки споживачам з приведенням обсягів природ­ного газу до стандартних умов. На думку НКРЕКП, «темпера­турна» різниця в обсягах газу, що постачається населенню, вже врахована в тарифах в об­сязі так званих виробничо-тех­нологічних витрат (ВТВ).

Проблема в тому, що обсяг цих витрат востаннє розрахову­вався у 2015 році, хоча це змінна величина, яка має затверджува­тись на кожен рік окремо. Обся­ги ВТВ на 2017 та 2018 роки не розраховувались взагалі.

Проте при визначенні об’є­му ВТВ у 2015 році Міненер­говугілля не врахувало «тем­пературну» різницю через «приведення методик визна­чення розмірів нормативних втрат і виробничо-технологіч­них втрат газорозподільних підприємств до вимог стандар­тів ЄС». Тому їх обсяг затверди­ли в розмірі 0,989 млрд куб. мзамість розрахункових 1,48 млрд куб. м газу.

Таким чином, «температур­на» різниця була виключена з тарифу на розподіл природно­го газу після прийняття закону «Про ринок природного газу».

Як газ приводиться до стандартних умов?

Для приведення об’ємів спожи­того газу до стандартних умов існують лічильники з термо­коректорами. Але це досить дороге і малопоширене облад­нання. Тож для коригування об’ємів газу для побутових та промислових споживачів роз­роблені спеціальні коефіцієнти Розмір коефіцієнту залежить від місяця в році, області, в якій знаходиться споживач, та роз­ташування самого лічильника. Навіть відстань до лічильника від входу в приміщення має значення. Тому коефіцієнти мо­жуть відрізнятись у споживачів з ідентичним обладнанням, що живуть в однакових будинках.

Побутові лічильники вимі­рюють робочий об’єм газу. Проте він змінюється на 3,4% при коливанні температури на 10°С. Якщо температура зро­стає – об’єм газу збільшується, якщо падає – відповідно, змен­шується.

Щоб врахувати «температур­ну» різницю, застосовуються коефіцієнти. Взимку використо­вуються коефіцієнти більші за одиницю, і рахунок за газ буде вищим, а влітку – навпаки.

Кого це стосується?

Найменше варто турбуватись споживачам багатоквартирних будинків – тобто жителям міст, у яких лічильники газу розта­шовані в квартирах. До них газ надходить через опалювані приміщення, де взимку темпе­ратура зазвичай вища, ніж на вулиці. Тому для цих спожива­чів максимальне коригування об’єму взимку не перевищує трьох відсотків.

Візьмемо як приклад осо­бовий рахунок реального спо­живача, який використовує11-15 куб. м газу на місяць, а лі­чильник розташований в опалю­ваному приміщенні. Для нього за три роки «температурна» різниця становила всього 4,5 куб. м газу.

Найбільше приведення до стандартних умов стосується споживачів, чиї лічильники встановлені на вулиці і на ве­ликій відстані від опалюваного приміщення. Тут застосовують­ся найбільші коефіцієнти.

До списку найбільш «холод­них» потрапили Чернігівська, Харківська і Луганська області. Так, взимку коефіцієнт коригу­вання становить 1,11. В інших областях коефіцієнти нижчі.

Влітку ж споживачі цих об­ластей будуть сплачувати за газ із понижуючими коефіцієнта­ми, які сягатимуть 0,97, тобто об’єм до сплати знижувати­меться приблизно на 3%.

Хто ще купує газ, приве­дений до стандартних умов?

Обсяг газу вимірюється в стан­дартних умовах на всіх етапах: від видобування до постачан­ня за допомогою промислових лічильників з коректорами. Спочатку газ вимірюється на свердловинах «Укргазвидобу­вання». Потім проходить через лічильник з коректорами «Укр­трансгазу» і передається поста­чальникам, які передають газ кінцевим споживачам.

Промислові споживачі теж мають лічильники з коректо­рами. А ось у більшості побу­тових споживачів встановлені лічильники без коректорів, тому необхідно застосовувати коефіцієнти. Імпортний газ з Європи приймається на захід­ному кордоні в енергетичних одиницях.

Чому заборона НКРЕКП є незаконною?

Наприкінці листопада НКРЕКП прийняла рішення про забо­рону операторам ГРМ врахову­вати «температурну» різницю в квитанціях за газ. Регулятор стверджує, що в тарифі ці ви­трати враховані у ВТВ. Однак цифри показують інше.

В діючих тарифах НКРЕКП за­клала на ВТВ для всіх операторів ГРМ 5,7 млрд грн. На ці кошти можна придбати 550-600 млн куб. м газу. Це у два рази менше, ніж обсяг, закладений Міненер­говугілля в розрахунку ВТВ на 2016 рік, і в три рази менше від потреб, розрахованих операто­рами ГРМ за методикам самого Міненерговугілля.

До того ж рішення НКРЕКП суперечать законодавству і не набрали законної сили через недотримання процедури їх оприлюднення. Державна ре­гуляторна служба України, яка відповідає за процедуру на­брання чинності регуляторних актів, вважає, що в такому разі вступає в дію п.7 ст.14 закону «Про НКРЕКП», відповідно до якого такі рішення Регулято­ра набирають чинності з дня, наступного за днем їх опублі­кування в газеті «Урядовий кур’єр», чого так і не відбулось.

 

Джерело: