03.07.2018 / 15:44

Нафтогаз блокує добове балансування для збереження контролю над Укртрансгазом

«Добове балансування ГТС сприяє зменшенню ціни на газ в силу скорочення видатків на фінансові гарантії, та стимулює конкуренцію»

Підтримати 2 4
Оксана Кривенко, голова  НКРЕКП Оксана Кривенко, голова НКРЕКП

Главком. Наталка Прудка, Микола Підвезяний (скорочена версія інтерв'ю - без блоку про електроенергетику)

Новий склад Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), проходить перші випробування на стійкість. Спокус у цій сфері безліч: річний обсяг енергетичного ринку сягає майже 500 млрд грн. Відповідно до закону про НКРЕКП (вступив у дію з 26 листопада 2016 року), депутати передбачили повне оновлення складу регулятора з метою створення органу, незалежного від політично-олігархічних впливів. Та більше двох місяців робота Комісії була паралізована. Ротація членів НКРЕКП штучно блокувалась.  І як тільки у кінці травня визначили перших п’ятьох нових членів Комісії (всього має бути 7 осіб), головою обрали Оксану Кривенко. Вона стала першою в історії жінкою на чолі НКРЕКП, змінивши на цій посаді «легендарного» Дмитра Вовка. Кривенко відразу пообіцяла «неупереджене, прозоре та відкрите регулювання з урахуванням інтересів як споживачів, так і надавачів послуг». Чи вийде виконати це, покаже час. Показово, що в перші дні своєї роботи нова команда відкрито вступила в бій з газовим «Нафтогазом». Комісія виступила різко проти блокування запровадження процедури добового балансування газотранспортної системи, яке мало б розпочатися з 1 серпня. Монополіст відкрито гальмує запуск моделі прозорого газового ринку. Лобісти інтересів «Нафтогазу» є і в парламенті: під куполом пролунали заклики до прем’єра перенести дату старту нової моделі нібито через неготовність операторів. «Главком» зустрівся з Оксаною Кривенко у НКРЕКП. Кінець робочого дня. Для нового глави Комісії це перше інтерв’ю. Попри 17 років роботи в Комісії у нового керівника помітне легке хвилювання, красномовні паузи та дуже вивірені формулювання. Кривенко зізнається, що крісло, яке дісталось їй від попередників, незручне і завелике. Але запевняє, що опинилась в ньому вона не випадково.

Попри чутки, що Банкова не здаватиме Дмитра Вовка до останнього, 30 травня президент таки його звільнив. А вже 6 червня ви очолили Комісію, і її роботу нарешті було розблоковано. Що посприяло такій стрімкій розв’язці інтриги навколо посади голови НКРЕКП?

Був проведений відкритий конкурс, в якому брали участь 50 кандидатів. Конкурсна комісія організувала дві фахові співбесіди – одна загального характеру на виявлення професійних та лідерських якостей, а друга спрямована на оцінку знань в усіх спеціальних сферах. Конкурсна комісія оприлюднила на сайті орієнтовний перелік питань, але, звичайно, на співбесіді ставили дуже багато додаткових. Для мене це були відносно складні випробування,  адже я давно ніяких співбесід не проходила. За результатами цих співбесід були складені рейтинги, і перших 10 кандидатів подали президенту на розгляд для призначення членами НКРЕКП. Нагадаю, законом передбачено, що конкурсна комісія обирає та подає пропозицію президенту на розгляд з розрахунку два кандидати на одну посаду.

Які напутні слова говорив вам президент? Щось радив, просив?

Та зустріч була в он-лайн трансляції та проходила за участі міжнародних представників, донорів України. Нам побажали ефективно регулювати та створювати ринкові умови. Тобто крім публічного представлення нових членів НКРЕКП, у вас, як у голови Комісії, більше не було ніяких зустрічей з президентом? Ні. Президент саме на цій зустрічі пояснив свій вибір: він взяв першу четвірку кандидатів за рейтингом (а я була в рейтингу на четвертому місці), п’ятого члена НКРЕКП президент обрав зі списку 10 кандидатів за принципом збалансування фахівців різних сфер регулювання – кандидата, що має досвід в комунальній сфері.

Зараз є п’ять членів НКРЕКП. Не дочекавшись призначення ще двох необхідних, вони з-поміж себе вибрали голову Комісії. Чи не зумовить це у майбутньому певні протиріччя?

Законом не передбачено, скільки членів НКРЕКП мають обирати голову. З`явився перший склад членів Комісії з п’яти осіб, от він і ухвалив таке рішення. Після тривалої відсутності кворуму не можна було зволікати в такий важкий період, адже накопичилося дуже багато питань: і ліцензування, і затвердження інвестиційних програм тощо. Їх треба вирішувати, аби енергетичні підприємства могли запуститися і готуватися до опалювального періоду.

Як відбувалося голосування за вас, чи були у вас конкуренти? Не можу розказати, адже голосування було таємним. Тобто нові члени закрились і сиділи доти, поки не «пішов білий дим»?

Ні, за процесом спостерігала комісія в складі керівника юридичного департаменту НКРЕКП, керівника апарату та керівника кадрової служби, які контролювали процедуру. Членами НКРЕКП були заповнені бланки для голосування, підрахована кількість голосів та складено протокол – тепер усе в архіві. Все відбувалося з розумінням важливості цього процесу.

Яким чином тепер розподілені повноваження між п’ятіркою членів НКРЕКП?

Так, ми охопили всі сфери регулювання і проговорили, хто чим хотів би займатися, як доцільно це зробити, щоб одразу ефективно включитися в роботу, не тягнути, а готувати всі потрібні рішення.

Отже, ви за собою залишили «вашу» нафтогазову сферу?

Так, я залишила за собою нафтогазову сферу, щоб не гаяти часу та якомога швидше  включитися в роботу. Також я курую юридичний департамент, він завжди за головою, та інші адміністративні питання. Дмитро Коваленко курує управління енергоринку і департамент електроенергетики; Олена Антонова – питання стратегічного розвитку та роздрібний ринок електроенергетики; Олександр Формагей – ліцензування і ліцензійний контроль, а Євген Магльованний – питання теплопостачання, водопостачання, водовідведення та поводження з побутовими відходами.

Прокоментуйте інформацію про те, що ваш попередник Дмитро Вовк буде у вас радником?

Я не можу коментувати чутки. А це чутки або чиїсь бажання, які не відповідають реальності.

Ви зустрічалися з Дмитром Володимировичем після того, як вже були обрані головою?

Цілеспрямованих зустрічей не було.

Чому? Адже це було б нормально: попередній керівник представив колективу нового?

Відразу після виходу указу президента про призначення п’ятьох нових членів НКРКП, звичайно, всі вони приїхали в Комісію, тож фізично неможливо було не побачитися, оскільки на той час Дмитро Володимирович  ще був на роботі (наказ про його звільнення опублікували пізніше). Представлення нового складу Комісії відбулось 1 червня, коли більшість з нас вже звільнилась з попередніх місць роботи та внутрішніми наказами НКРЕКП були прийняті на роботу. Представлення зробив Руслан Машляківський (член Комісії попереднього складу – «Главком»).

Раніше були проведені конкурси з відбору керівників підрозділів Комісії. Документи про призначення підписав Дмитро Вовк?

Ні. Був конкурс, на якому було виставлено вакансію тільки на керівника одного підрозділу. Але ані в голови, ані в членів Комісії немає повноважень підписувати звільнення або призначення на роботу працівників НКРЕКП.  Цим займається керівник апарату. Колишній голова НКРЕКП не підписував жодного документа про призначення, так як і я не підписувала б зараз жодних документів. До речі, у нас конкурсні процедури, можливо, навіть трохи важчі, ніж ми проходили на членів Комісії, тому що там є додаткове комп’ютерне тестування, яке жодним чином не оминеш і обманути яке неможливо. Це перший етап, він вже показує рівень конкурсанта, є мінімально необхідний (прохідний) бал для можливості участі в подальших етапах конкурсу. Всього передбачено три етапи на заміщення вакантних посад в НКРЕКП, як і скрізь в державній службі. Це і тестування, і виявлення організаторських та професійних здібностей, а потім ще одна співбесіда, де всі члени конкурсної комісії виставляють також бали. Потім всі бали сумуються та формується рейтинг кандидатів.

«Укртрансгаз» блокує впровадження процедури добового балансування на ринку газу» Декілька тижнів тому новий склад НКРЕКП пройшов перше випробування. За інформацією «Главкома», регулятор провів круглий стіл щодо проблеми блокування запуску з 1 серпня процедури добового балансування газу. Цій ініціативі протистоїть оператор газотранспортної системи «Укртрансгаз».

Чому «Укртрансгаз» та «Нафтогаз» блокують процес, адже запуск системи передбачений законом  про ринок газу?

Достеменно невідомо. Є певні здогадки, що базуються на логічних висновках, аналізі ситуації на ринку. Почну з передісторії. Про необхідність запровадження добового балансування було відомо давно – це вкрай потрібно для організації більш ефективної роботи ринку і транскордонної торгівлі газом. Добове балансування в деяких випадках спрощує функціонування ринку, а також зменшує фінансове навантаження на споживачів.

У чому полягає суть добового балансування?

Газотранспортна система (ГТС) сама по собі завжди має бути збалансована: скільки в систему газу зайшло, стільки має звідти вийти. І такі добові небаланси потрібно врівноважити, щоб не було різниці між входом та виходом. У 2015 році ухвалено Кодекс газотранспортної системи (постанова НКРЕКП від 2015 року №2493 – «Главком»), вже тоді було передбачено перехід на добове балансування. Але наша система була ще неготова - ні оператор ГТС, ні оператори газорозподільної системи. Тому відразу ж почали напрацьовувати зміни до Кодексу, бо кодекси - документи динамічні, ми їх відшліфовуємо, трохи змінюємо, а тепер настав час запроваджувати балансування. Тим паче, що це була одна із вимог «Нафтогазу України» і «Укртрансгазу». З метою врегулювання цієї ситуації на початку 2017 року була створена робоча група для розробки необхідних змін до Кодексу газотранспортної системи для переходу до добового балансування. У робочу групу входили багато учасників ринку природного газу, зокрема, «Нафтогаз  України», «Укртрансгаз», постачальники газу і газорозподільні оператори, біржі і трейдери – всі хто хотів брали участь у згаданій робочій групі. Відразу ж «Укртрансгаз» оголосив тендер на розробку інформаційної технічної платформи для забезпечення процесу добового балансування. Переможцем тендеру стала угорська компанія IP System, яка також потім разом з «Укртрансгазом» брала участь у розробці документів для забезпечення добового балансування. Всі учасники робочої групи знали, куди ми йдемо. Було враховано багато пропозицій від «Нафтогазу». На фінішному етапі, коли вже був схвалений проект та сплив термін для зауважень та пропозицій, протягом тижня проходило його відкрите обговорення, всі мали можливість висловитися. Всього було більше ніж 500 сторінок зауважень та пропозицій, кожен мав право висловитися і обґрунтовано наполягати на змінах. Дуже багато було змін, які пропонував «Укртрансгаз», ми більшість з них врахували. В результаті з’явився документ, що вносив зміни до чинного Кодексу газотранспортної системи, який передбачав перехід до добового балансування (відповідна постанова НКРЕКП ухвалена 27 грудня 2017 року №1437, яка набирає чинності з 1 серпня 2018 р. – «Главком») .    З метою забезпечення добового регулювання «Укртрансгаз» був зобов’язаний до 1 травня 2018 року розмістити на своєму сайті інструкції щодо користування інформаційною платформою, зокрема контактну інформацію та години роботи служби підтримки інформаційної платформи. До цієї дати мало б бути запроваджено тестування платформи. Щомісячно до 1 серпня 2018 року оператор мав надавати НКРЕКП звіт про стан тестування,  наповнення платформи, а також готовності оператора ГТС до переходу на добове балансування.

Але ж для забезпечення добового балансування насамперед потрібен стовідсотковий облік газу. Відомо, що раніше через його  відсутність з ГТС щороку безслідно зникало до 6 млрд куб. м газу, а доходи від його реалізації опинялися в кишенях «наближених до годівниці». З огляду на те, що  Україна багато років поспіль живе без енергетичного балансу, виникає підозра, що комусь досі вигідно приховувати ці тіньові потоки, тому добове балансування й блокується?

Я не можу коментувати про тіньові потоки, я не в курсі цієї ситуації. Можливо, це чутки, а може й справді десь колись були такі небаланси. Дійсно, одна з головних умов запровадження добового балансування – облік природного газу, але важливіше – це IT-платформа. На сьогодні у промислових споживачів налагоджено стовідсотковий облік споживання газу. В побутових, які використовують газ для опалення, приготування їжі та підігріву води, − також стовідсотковий. Але все ще залишається не облікованою певна кількість споживачів, які використовують газ для приготування їжі у багатоквартирних будинках. Тому, щоб пришвидшити і економічно доцільніше використовувати кошти, передбачені тарифом на встановлення лічильників, саме задля економії встановлюється один будинковий вузол обліку. Отже, необхідною умовою для добового балансування є облік газу.  Важливо також щодоби мати покази та оперативно передавати дані оператору ГТС для зведення добового балансу: скільки газу ввійшло в систему, стільки й вийшло; та прогнозувати потреби на наступну добу. Це і є баланс. Тобто, хто де взяв ресурс, скільки і кому його поставив. Баланс має зійтись. Тобто вартісні розрахунки за газ – вони щомісячні, а фізичні – мають вимірюватись та прогнозуватись щоденно.  

Отже, коли запрацює ця інформаційна платформа для добового балансування?

Безпосередню відповідь на це запитання має надати оператор ГТС. Нас це питання також турбує, проте адекватної відповіді ми не отримали. Ще на початку року були активні дії щодо тестування ІТ-системи, нам навіть було надано доступ для можливості огляду функціоналу системи. Проте в останні місяці відбувалися досить дивні речі, «Укртрансгаз»» заблокував доступ до системи всім замовникам послуг та фактично заблокував роботу з імплементації системи. Представники «Укртрансгазу» шукають надумані приводи для блокування роботи ІТ-системи та, на наш погляд, як наслідок – блокування впровадження добового балансування. Звичайно крім підготовки ключової деталі (ІТ-системи) важливим є також підготовка іншого сегменту ринку. Одна з умов  – забезпечити дистанційне зчитування показників, щоб можна було спрогнозувати добове споживання кожним споживачем, а кожен постачальник повинен знати, скільки газу для його споживачів необхідно на цю добу. Він також має знати, де цей газ купити і забезпечити ресурсом всіх своїх споживачів на відповідну добу. Тому в Кодексі ГТС, ухваленому в 2015 році, було передбачено, що всі непобутові споживачі повинні забезпечити встановлення дистанційних модулів передачі показників, і остання категорія - найменші споживачі (річний обсяг обліку природного газу яких від 10 тис. куб. м до 100 тис. куб. м  - вони мали б забезпечити засоби обліку з дистанційною передачею даних до 25 травня 2018 року. У нас було кілька пілотних проектів, реалізація яких дозволила визначити необхідні добові обсяги забезпечення газом певних груп побутових споживачів. Такі пілотні проекти були реалізовані кількома компаніями (операторами газорозподільчих мереж), ми передбачили їхню реалізацію в інвестиційних програмах, оскільки не передбачено обов’язку побутових споживачів забезпечити дистанційний облік даних, а прогнозування потрібне для добового балансування. Тобто всі підготовчі процеси для переходу до добового балансування було передбачено. Зараз надходить багато скарг навіть від невеликих юросіб з приводу того, що вони мають забезпечити дистанційну передачу даних. Але ж було 2,5 роки для того, щоб спланувати такі дії та накопичити гроші. Непобутовий споживач має за свої гроші обладнати лічильник дистанційною передачею даних.

Яка вартість такого дистанційного комплексу для окремо взятого споживача?

Вартість залежить від того,  який лічильник газу стоїть у споживача. Якщо є можливість дообладнати його модемом, то цей модем коштує приблизно 2 тис. грн. Можливо в деяких випадках треба замінити лічильник – для того, щоб можна було встановити модем для передачі даних. Це конкурентний ринок. Я не в курсі, скільки це точно коштує – можливо від 3 до 8 тис. грн.

Як вплине запровадження процедури добового балансування на ринок і ціну газу?

Сьогодні баланси зводяться за результатами місяця поставки. Де-факто така ситуація відкриває один раз на місяць ринок. Добове балансування створює стимули для замовників протягом кожного дня виходити на ринок та балансовувати власне портфоліо. Такі передумови значно підвищать ліквідність ринку природного газу. Отже, це може вплинути в бік зменшення ціни, бо щодобове балансування сприятиме зменшенню ціни через зменшення розміру фінансових гарантій та наявності конкуренції. На сьогодні фінансова гарантія передбачена в розмірі 20% від вартості місячного обсягу спожитого газу. Фінансова гарантія сплачується за можливі небаланси – за те, що вони будуть покриті оператором газотранспортної системи. Банк-гарант бере на себе грошове зобов’язання перед оператором газотранспортної системи на його першу вимогу сплатити кошти за замовника послуг транспортування в разі невиконання останнім своїх зобов’язань перед оператором газотранспортної системи за договором транспортування газу. За рахунок переходу на добове балансування таке фінансове навантаження суттєво зменшиться, тому що розрахунки здійснюватимуться в розрізі добового споживання, добового ресурсу постачальника. Це також, можливо, спростить роботу газовим трейдерам. Вся Європа працює на добовому балансуванні, а у нас інколи виникають ситуації, коли неможливо збалансувати обсяги газу в точках газопроводів-інтерконекторів між двома країнами, тому що у нас місячне балансування, а у них – добове.

Скільки в Україні операторів, які імпортують газ в Україну, крім «Нафтогазу»? Експерти нарікали, що «Нафтогаз» намагається не допускати інших гравців на ринок.

Точно не скажу, десь близько 30.

Чи може добове балансування позитивно вплинути на хід переговорів щодо продовження транзитного контракту з «Газпромом» після 2019 року, як додатковий аргумент, що ГТС України сучасна, модернізована і працює за європейськими процедурами?

Передусім це буде меседж нашим європейським партнерам, що ми готові та можемо працювати за європейськими стандартами. Такі дії значно підвищать інвестпривабливість нашого ринку для європейських партнерів. Моя особиста думка, що саме з цієї причини НАК «Нафтогаз України» і не хоче запроваджувати добове балансування, бо хоче втримати під своїм контролем оператора газотранспортної системи – компанію «Укртрансгаз», транзитера природного газу. Процедура запровадження добового балансування сприятиме анбандлінгу «Нафтогазу», тобто, відокремленню від газового монополіста функції транспортування і зберігання газу. Ми отримаємо прозорі незаангажовані процедури балансування системи, що не дозволять будь-кому впливати на оперативно-диспетчерські рішення оператора ГТС.

Анбандлінг взагалі був заморожений після Стокгольмського арбітражу? Керівник  «Нафтогазу» Андрій Коболєв стверджує, що ухвалена урядом модель анбандлінгу нібито вимагає перегляду, адже Стокгольмський арбітраж не затвердив можливість переведення контракту з «Газпромом» на іншого оператора транзиту?

З боку «Нафтогазу» це стримуючий фактор для подальшого розвитку ринку газу.

Нещодавно Верховна Рада відмовилася створювати єдину базу даних споживачів газу, мета якої – значно скоротити частку так званих «мертвих душ», на яких облгаз-збути списують обсяги неспожитого газу?

Я думаю, що ця ініціатива «Нафтогазу» створена для того, щоб «за ниточки» смикати всіх учасників ринку і  монополізувати ринок газу. Звісно, їм потрібна буде вся абонентська база (вже готова, щоб не витрачати свої зусилля для самостійного її створення), вони ж прагнуть бути постачальниками для всіх споживачів України. Ми не проти створення Єдиної абонентської бази, проте вона повинна бути в руках незалежної сторони. Можливо це може бути і оператор ГТС, але після його відокремлення відповідно до Третього енергетичного пакету.

Але ж вони прикриваються благородними намірами: в такий спосіб обіцяють заощадити мільярди?

Не думаю, що це дасть такий ефект.  В управлінні НАК «Нафтогаз України» є ВАТ «Кіровоградгаз». У НАКа є повний доступ до всіх абонентських баз оператора ГРМ. Проте на сьогодні інформації про колосальну економію коштів внаслідок пошуку «мертвих душ» до НКРЕКП не надходила.  Якщо ця абонентська база опиниться в руках одного постачальника, це створить ризики формування монополії, що суперечить регламентам і директивам ЄС.

У принципі ідея зовні доволі позитивна: створимо базу, будемо бачити, хто скільки споживає?

Так і зараз це є, але надалі монополія лише посилиться. Запропонована база не має на меті захистити інших учасників ринку. Власне, для чого потрібне добове балансування? Це як система стеження за рухом вагонів - у кожного є номер, цей вагон їде до власника товару, той власник чекає на вагон з певним номером. І цей вагон має бути у нього, а не на, умовно, станції Фундукліївка.  Ну і потрібно ще знати, хто цей вагон відправив і звідки. Якщо говорити про те, як здійснюється транзит газу через Україну, відомо, що процес  запускає «Газпром», але «Укртрансгаз» не бачить шипер-кодів (аналогія штрих-кодів на усі товари, вони використовуються у газових операціях між операторами ГТС та власниками газу – «Главком»). За правилами Європейської мережі операторів газотранспортних систем (ENTSOG), з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб’єктів ринку, вводиться поняття ЕІС-код - це код енергетичної ідентифікації суб’єкта ринку природного газу або точки комерційного обліку. На прикордонних газовимірювальних станціях на західному кордоні України російська компанія «Газпром експорт» забирає протранспортований через Україну газ, і лише в них є перелік тих «номерів вагонів» (шипер-кодів) і отримувачів товару в Європі. Тому впровадження добового балансування, перш за все, на кордонах, дозволить, вибити «Газпром» з нетипових для Європи процедур, закріпити статус транзитної держави для України, відкрити зрозумілу процедуру роботи на українському газовому ринку для європейських трейдерів. А це вже збільшить конкуренцію, а збільшуючи конкуренцію, ми зменшуємо ціну газу і так далі.   Так само процедура добового балансування буде корисною і для газовидобувних компаній – вони знатимуть, що мають конкретний ринок збуту, зможуть прогнозувати свою фінансово-господарську діяльність, збільшувати видобуток і бачити відгук ринку (скільки потрібно газу, можливо, потрібно змінити режими). Власне, це наріжний камінь справжнього ринку газу. Якщо говорити про монетизацію субсидій і вирішення того перекосу на ринку, який є на сьогодні, то без процедури добового балансування вони неможливі. Процедура добового балансування дійсно створить конкуренцію на ринку, бо можна купувати не раз на місяць в якогось власника ресурсу, а щодобово у різних власників. І постачальник зможе обирати, де дешевше щодня, зможе купувати газ на біржі.

Чому «Нафтогаз» опирається такій реформі?

Дійсно, проаналізувавши ситуацію, стає очевидним, що насправді НАК «Нафтогаз» цього не хоче і створює перепони для запуску добового балансування з допомогою «Укртрансгазу». Тому що, по-перше, всі небаланси будуть йти на НАК «Нафтогаз», зокрема, небаланси підприємств теплокомунальної енергетики (ТКЕ). Сьогодні найбільша проблема ринку – це всі небаланси ТКЕ, за допомогою яких НАК сьогодні карає газорозподільні підприємства або інших постачальників (накладає штрафи і пені – «Главком»). По-друге, «Нафтогаз» не хоче допускати біржову торгівлю, тому що відповідно до добового балансування, купити газ для балансування можна буде на біржі, а це вже конкуренція, а відтак, ціна буде інша. І тоді «Нафтогаз» не зможе диктувати свою політику завдяки наявності більшого обсягу продажу ресурсу, хоча «Нафтогаз» також  має можливість брати участь у добовому балансуванні зі своїми ціновим пропозиціями.

«Нафтогаз» намагається зберегти монопольно високу ціну газу. Але це суперечить закону про ринок газу, який зобов’язує запровадити добове балансування?  

Так. Саме тому ми й наполягаємо, що у оператора газотранспортної системи ще є майже півтора місяця - до 1 серпня -  для того, щоб все ж «добити» ту інформаційну платформу, або іншу альтернативну, і запустити процес. За цей час ще можна встигнути. 

Чи буде регулятор якось втручатися в процес замороженого анбандлінга НАКу?

Це не повноваження регулятора, це справа уряду – він є власником «Нафтогазу». Але ми повністю підтримуємо уряд на обраному шляху анбандлінгу – створення «Магістральних газопроводів України».

З огляду на те, що сформовано новий склад Комісії, ви могли б заявити якусь позицію з цього приводу. Адже це впливає на процеси на ринку.

Ми можемо заявити позицію, яка відповідає нашому законодавству: законом про ринок газу передбачено, що не має бути вертикально інтегрованої компанії (НАК «Нафтогаз» - «Главком»). Має бути незалежний оператор ГТС. Давно є рішення уряду щодо створення нового оператора на базі «Магістральних газопроводів України». Відповідно до постанови уряду від 01.07.16 №496  «Про відокремлення діяльності із транспортування та зберігання (закачування, відбору) природного газу», якою затверджено план реструктуризації «Нафтогазу», передбачено створення ПАТ «Магістральні газопроводи України», якому потрібно передати майно, що використовується для транспортування газу ПАТ «Укртрансгаз».

«Нафтогаз» переконує, що Стокгольмський арбітраж вважає, що не можна переводити контракт  «Нафтогазу» з «Газпромом» на іншого оператора? Ця причина, на вашу думку, вагома?

Відповідно до транзитного контракту, дійсно, його контрагентами є «Газпром» і «Нафтогаз». Все. А «Укртрансгаз» виконує функцію транспортування виключно на договірних засадах з «Нафтогазом», а не з «Газпромом». Але ця ситуація закінчиться в кінці 2019 року. Моя особиста думка: можна було б процедуру анбандлінгу зробити вже зараз. І нічого цьому не заважає, так само, будучи контрагентом за транзитним контрактом, НАК «Нафтогаз» може підписати таку саму угоду на транспортування з незалежним оператором ГТС – з «Магістральними газопроводами України».

Віце-прем’єр Володимир Кістіон заявив, що уряд в очі не бачив рішення Стокгольмського арбітражу.

Так, я теж його не бачила, з чуток я також знаю, що ніхто не бачив рішення Стокгольмського арбітражу. 

Як це розуміти, адже уряд володіє «Нафтогазом»?

З преси мені відомо, що «Нафтогаз» вважає рішення Стокгольмського арбітражу своєю  «інтелектуальною власністю». Ми декілька разів спрямовували в «Укртрансгаз» письмові запити з проханням надати розрахунки тарифів на транспортування природного газу для точок входу і виходу, у тому числі для транскордонних точок, просили надати свої плани на обсяги та потужності транзиту, але вони жодного разу нічого не відповіли. Розрахунків не надали.

В Енергетичній стратегії до 2035 року для збереження транзиту газу територією України передбачено перенесення точок прийому-передачі блакитного палива із західного кордону на схід. Як це питання корелює з добовим балансуванням?

Без процедури добового балансування це реалізувати неможливо. Тому що один із кроків – це створення віртуальної торгової точки, наприклад на базі компресної станції «Ромни» (Сумське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів, яке транспортує понад 80% російського газу із Росії в Європу – «Главком»), яка стоїть з іншої сторони від газовимірювальної станції «Суджа» (Курська обл.). А без добового балансування це буде «спілкування глухого з німим». Європейці не зможуть прийти і користуватися нашою інфраструктурою, тому що інструментарій їм незрозумілий.   В Україну природний газ надходить 22 магістральними газопроводами. Його облік здійснюється на дев’яти газовимірювальних станціях (ГВС) і двох пунктах вимірювання витрати газу (ПВГ). Дві ГВС розташовані на території Білорусі, решта — у Росії, серед яких станція «Суджа» (Курська обл.) Блокування запровадження добового балансування, скоріше за все, штучно створено руками «Нафтогазу». Це наше припущення. Тому що «Укртрансгаз» мав би вже в тестовому режимі з 1 травня запустити інформаційну платформу. На останній зустрічі, яка була 15 червня з усіма учасниками процесу, ми обговорювали детально, хто і що зробив, чому не зробив і що ще треба зробити. Всі учасники, окрім «Укртрансгазу», готові. Оператори газорозподільних систем зазначили, що вони в себе навіть свою платформу зробили і лишилось лише інтегрувати її в платформу «Укртрансгазу» для передачі даних. Є коди - вони їх всі передали, тобто, вже можна наповнювати базу, щоб бачити хто, де, кому і скільки поставляє газу,  і прогнозування вже є, можна все це робити навіть із побутовими споживачами.  І всі інші учасники готові, зокрема: біржі, постачальники. Не готовий тільки «Укртрансгаз». 

Скільки всього в Україні є газових бірж?

Кілька. В рамках робочої групи ми спілкувалися з Українською газовою  біржою, яка зацікавлена розвивати ринок газу. Біржі якраз і створюють конкуренцію на ринку. І на них виставляються наші внутрішні газовидобувники – і маленькі компанії, і «Укргазвидобування». Але добовим балансуванням не передбачено, що виключно на біржі може купуватися газ для балансування. Купувати можна також і у того ж НАК «Нафтогаз».

Ви давно знайомі з главою НАК «Нафтогаз» Андрім  Коболєвим. Чи намагались особисто з’ясувати мотиви такого бойкоту?

Я не можу назвати це знайомством. По роботі могли зустрічатися на спільних нарадах, зокрема в Кабміні, в Мінекономрозвитку. Як голова Комісії я з ним ще не контактувала – не було  нагальної потреби.

Насамкінець питання від Facebook-аудиторії. Сподіваємось на відверту відповідь. Ви ж розумієте, мало хто вірить, що після Дмитра Вовка цю посаду так просто віддали б незалежній людині? Хто ж стоїть за вашим призначенням?

За мною ніхто ніколи не стояв, я все життя доводила, що я розумна, що я чогось варта.

Головою Комісії на конкурсі обрали розумну і незалежну жінку. Це ж безпрецедентний випадок?

Сама в шоці (сміється).

Окремі експерти, наприклад, побачили слід Фірташа у вашому кар’єрному зростанні, бо ви ініціювали рішення про введення абонплати за користування газорозподільчими мережами.

Що стосується плати за потужність. Це той самий тариф на розподіл, який завжди сплачували споживачі в структурі кінцевої ціни на газ та який діє сьогодні, тільки знаменник інший (сьогодні в знаменнику формули визначення тарифу – фізичний обсяг транспортування, а в новій методології – технічна потужність). Це передбачено законом, що тарифи на ринку природного газу мають сплачуватись як плата за потужність. Який дизайн цієї плати? В Європі він різний: є стовідсотково фіксована плата, є двоставковий тариф (частина - фіксований платіж незалежно від споживання газу, друга частина – за фактичний обсяг транспортованого газу). Ми опрацьовували ідею двоставкового тарифу і побоялись, що нас ще більше не зрозуміють і сприймуть, що це дійсно новий платіж: сьогодні в структурі ціни тариф на розподіл сплачується як один платіж, а під час двоставкового тарифу їх би було два, і обидва за послугу розподілу. Якби споживачі прожили з цим рік, то за результатами року вони б зрозуміли, що у більшості з них  річна сума витрат була б менша, ніж сьогодні. Так, був би певний відсоток споживачів, у кого б річний платіж збільшився б несуттєво (в гривневому вимірі – це 20-40 гривень на місяць). А якщо порівнювати з якимись товарами, то це було б не більше, ніж пачка цигарок. Під час опрацювання нової методології ми аналізували і рекомендації наших іноземних партнерів. Ще у 2010 році за проектом твінінг (проект міжнародної допомоги) був опрацьований такий дизайн тарифів та застосування стимулюючого регулювання. Грубо кажучи, тариф, який є, поділити на дві частини. І це не моє ноу-хау. Але двоставковий тариф доцільний там, де є велика змінна частина. Оскільки у нас 90% витрат газорозподільних підприємств - постійні витрати, то 10% витрат перекладати на ставку «за обсяги» немає сенсу. Такий сенс є під час стимулюючого регулювання. Майже в усіх країнах Європи застосовується стимулююче регулювання, прибуток визначається як норма доходу на базу активів. Не дивлячись на те, що та норма доходу складає біля 8% (ставка), але в структурі тарифу це займає 30-40% - прибуток. І от якраз з прибутку можна робити ту перемінну складову, яка не є обов’язковою протягом усього року, а ставку в 50-60% постійних витрат – фіксованою платою, яка йде якраз на фінансування стабільності роботи, на фінансування обслуговування труби, бо витрати не залежать від кубів, вони залежать від протяжності труби, від стану майна, її треба обслуговувати і взимку, і влітку, а влітку – ще й капітальні ремонти. Тому, щоб прибрати той фактор сезонності – літній провал, всі умовно постійні витрати були вкладені в той розрахунок тарифу на основі потужності.

Джерело: