17.10.2017 / 17:22

Зростання цін на газ для населення - не приведе до появи ринку

«На даний момент ми маємо найнижчу ціну на газ в Європі і найнижчу купівельну спроможність населення»

Підтримати 4 0
Олександр Притика, директор Агенції інвестиційного менеджменту Олександр Притика, директор Агенції інвестиційного менеджменту ФОТО: 104.ua

Навколо теми конкурентного ринку природного газу в останні місяці багато дискусій і навіть маніпуляцій. Велика частина ресурсів ринку монополізована групою НАК «Нафтогаз України» і це об'єктивна реальність.

Що таке ринковий сектор?

Це висока конкуренція, ринкові ціни, здатність споживачів платити за газ і отримані послуги, а також можливість відключати споживачів, якщо вони не платять. Це і є критерії, при яких буде існувати конкурентний ринок.

Ринкові відносини вже існують в сегменті промислових споживачів. За останній рік конкуренція тут посилилася за рахунок приходу іноземних компаній, а маржинальність операцій різко зменшилась. Сьогодні на ринку газу 80 тисяч підприємств. 70 тисяч з них адмініструються облгаззбутами. В першу чергу, тому, що у них є для цього ресурси та можливості.

Всі інші триста постачальників, які мають ліцензію на поставку газу, як правило, мають лише кілька людей персоналу, у них відсутній колл-центр та комунікації зі споживачем. А значить, вони не можуть адмініструвати і дрібні роздрібні продажі.

У секторі ринку газу для населення і виробників тепла для населення - ринку немає. Навіть якщо скасувати спеціальні зобов'язання з постачання газу населенню і підняти ціну газу на 18-20% - ринку тут не буде.

Це призведе до монополізації ринку. І замість 36 компаній, які зараз здійснюють поставки газу населенню і надають сервіс - залишиться тільки «Нафтогаз України». Тому що жодна інша компанія не буде в змозі бути присутньою і працювати на цьому ринку.

Від цієї монополії постраждає тільки споживач. Адже для адміністрування 13 млн. абонентів необхідні дуже серйозні адміністративні та комунікаційні можливості, а також збільшення чисельності персоналу НАК «Нафтогаз України» в п'ять-шість разів.

Хто виграв від підвищення цін на газ?

Ми бачимо, що у виграші залишилися «Нафтогаз України», «Укргазвидобування» та «Укртрансгаз». Так сталося тому що у «Нафтогазу» перестали бути збитковими практично всі операції з поставки газу населенню і зберігся дохід від транзиту російського газу. «Укртрансгаз» - за рахунок високого тарифу на вхід-вихід в ГТС, «Укргазвидобування» - за рахунок підвищення вартості газу для населення. Це покращило фінансові показники всіх трьох державних компаній.

Якщо поглянути на сукупну EBITDA компаній, ми побачимо, що в держкомпаніях зосереджені колосальні фінансові можливості. У той же час, EBITDA операторів ГРМ і постачальників газу населенню близька до нуля або є негативною. Це означає, що поліпшення якості послуг і простота їх здійснення - є важкодосяжним.

Скільки коштує вибір постачальника?

У всього є ціна. Якою може бути ціна конкуренції на монопольному ринку газу? Для цього досить поглянути на співвідношення оптової та роздрібної ціни на природний газ в Україні і в Європі.

Роздрібна ціна газу для побутових споживачів в європейських країнах в 2,8 - 3,4 рази вища за оптову. Так відбувається тому, що до неї включені податки, вартість послуг з доставки і постачання газу.

Але оптова ціна газу в Європі - становить лише 13% від загальної вартості газу для споживача. В Україні - цей показник досягає 70%. Тому основну вигоду від зростання цін на газ отримують державні компанії, які тільки зміцнюють своє монопольне становище.

Подальше підвищення цін на газ в Україні не призведе до формування конкурентного роздрібного ринку. Якщо оптова ціна газу становитиме 80% від роздрібної - це нічого не змінить з точки зору конкуренції.

Виникає питання: «Що робити? Підвищувати чи ціну для населення ще більше?»

Давайте подивимося, який обсяг газу може купити споживач на власну річну зарплату? На даний момент ми маємо найнижчу ціну на газ в Європі, і найнижчу купівельну спроможність населення. Зростання вартості газу призведе до того, що субсидіями буде оплачуватися 80% газу. Про який ринок може йти мова?

Що робити і як вибудувати конкуренцію постачальників?

Це можна зробити тільки за рахунок зниження маржинальності «Укргазвидобування». Але зробити це потрібно не адміністративно.

Газ внутрішнього видобутку повинен продаватися на голландських аукціонах - з пониженням ціни. У них повинні брати участь всі бажаючі трейдери з дотриманням регуляторних умов. В такому випадку, трейдери прорахувавши свої ризики і витрати зможуть запропонувати адекватну ціну.

Обов'язковою умовою появи ринку в Україні має стати початок реальної роботи оператора ринку газу. Мова не про оператора ГТС, а саме оператора ринку газу. За аналогією з електроенергетикою. Оператор магістральних мереж - це «Укренерго» і «Укртрансгаз», а оператора ринку на сьогоднішній день в газі, на відміну від електроенергетики, не існує.

Оператор ринку може і повинен бути окремою державною компанією, яка здійснює всі адміністративні функції на ринку, в тому числі роздрібному. Зараз такими адміністраторами на роздрібному ринку є облгази. Їх монополізм став притчею во язицех. Але це природна монополія, а не штучна, як на ринку ресурсів. Завдання ж оператора ринку газу наявність конкурентного і рівного доступу до ресурсів.

20 млрд. грн.
складе заборгованість держбюджету по субсидіям до кінця року

Система субсидій навіть в нинішньому вигляді є величезною проблемою. До кінця року заборгованість держбюджету за ним досягне 20 млрд. грн. Ніяких штрафних санкцій, ніякої відповідальності держбюджету за це не несе. Розриви в фінансуванні лягають на плечі постачальників і ресурсів та послуг. Такий ринок нікому не може бути цікавий.

Забезпечення функціонування на ринку постачальника «останньої надії». На сьогоднішній день таким постачальником де-юре є «Нафтогаз України». За два роки він жодного разу не здійснив  ці функції! Чому це дуже важливо? В рамках існуючої регуляторної політики, коли споживач залишається без постачальника - це катастрофа. Для споживача, «Укртрансгазу» і оператора ГРС.

Наприклад, постачальник хоче ризикнути і поставляти газ в місті. Наприклад, 100 млн. кубів. У першому місяці він зібрав 60% коштів за газ, другому - 80%. На третій місяць він просто не подає номінацію і відмовляється від поставки газу споживачам.

Далі, всі споживачі міста повинні добровільно відключитися від газопостачання через відсутність постачальника. Якщо населення або ТКЕ продовжують споживати газ, то його ціна складе 14 тис. грн. за тисячу кубометрів. Всі фінансові ризики при цьому буде нести «Укртрансгаз» і облгази.

Таку ситуацію в минулому опалювальному сезоні створив Нафтогаз, відмовившись постачати газ на цілу низку підприємств ТКЕ. Причина - несвоєчасна оплата газу підприємствами. Ця проблема стала політичною і досі не вирішена. Тому наявність повноцінних постачальників «останньої надії», які «підхоплюють» споживачів в разі відходу постачальника з ринку - це абсолютно необхідна річ.

У свою чергу, власники підприємств теплокомуненерго повинні нести солідарну відповідальність за розрахунки по газу. Відключати такі підприємства в опалювальний сезон неможливо. Тому місцеві бюджети, держбюджет або приватні власники повинні нести свою частину відповідальності.

І нарешті - стабілізація фінансового становища операторів ГРМ. Ми маємо 350 тисяч км газових мереж і газопроводів-вводів по Україні. Амортизація, закладена в тарифі на оновлення і підтримку цих мереж, не змінюється в тарифах НКРЕКП з 1998 року. Але в 1998 році - це було 212 млн. дол., А зараз - 16 млн. дол.Експлуатація 17 тис. км газопроводів є небезпечною. Відключення цих ділянок не відбувається тільки тому, що сотні населених пунктів залишаться без газу.

Аварійні мережі - це бомба уповільненої дії під ринком природного газу. Якщо споживачеві не можна буде доставити газ фізично - ніхто не заробить. В таких умовах розмови про платність мереж - це непрофесіоналізм і антидержавна політика.

Це і є ілюстрація того які реальні проблеми на шляху до конкурентного ринку і що потрібно робити і уряду, регулятору і всім учасникам ринку.